London Calling

Коротко про мої перші враження від Лондона. Почуваюся я поки що сільською тітонькою з глубинки, бо мені все це нецікаво. “Багато б хто за таку можливість вбив”, – все повторюють знайомі. Хтось вбив, а хтось б поруч пройшов, люди різні.

До речі, про різних людей, тут так багато їх дивних і незвичайних. Я взагалі завжди першою стаю на захист своєрідності і неповторності індивідуалізму, але знаєте що, навіть мені тут стає не по собі.

І справа не в тому, що я проти когось щось маю – носіть, що хочете, як хочете і де хочете. Просто цього якось забагато, люди ніби пишаються тим, які вони особливі і намагаються ще більше виділитись за допомогою модних трендів. І виходить ось що, виглядають вони по-різному однаково. І на самокатах.

Advertisements

Rick And Morty – The Ricklantis Mixup

Найсумніший і найглибший епізод за довгий час. Про те, ким ми могли б стати, і не стали. А якби стали, чи зробило б це нас щасливішими? І чи можемо ми виправдовувати своє небажання бути там, де хотілося б, поганими вихідними даними?

Картинка звідси.

Hygge

Чим комфортніше людина живе, тим більше часу вона проводить вдома, наодинці чи в компанії. Один погляд на квартиру, і одразу помітно, як часто тут буває її власник. У гуртожитку деякі знайомі змінювали все, починаючи від постільної білизни, і закінчуючи фіранками і килимами, а дехто роками жив на валізах, ніби вчора приїхав.

Думаю, залежить це здебільшого від типу особистості: екстраверти краще обдзвонюватимуть усіх знайомих у пошуках пригод, ніж сидітимуть на місці. Але з віком навіть найупертішим гулякам хочеться комфорту, вони починають цінувати прості речі, такі як гарячий домашній обід, затишок простих вечорів з улюбленим серіалом і свіжі простирадла.

В Дании есть популярное слово «hygge», аналог которого встречается не во всяком языке. Суть жизни в стиле hygge — это окружение себя комфортом, начиная от теплого свитера и шарфа, до обилия свечей и мягких пледов в интерьере. По мнению датчан, философия hygge делает семьи крепче и счастливее, потому как возвращает людей к главным человеческим ценностям.

Звідси.

Брутальне мило

А ви б яке вибрали?

In God We Trust

Більше.

Під німецькими ліжками

Юстина Полянська найкраще знає, що німці ховають під своїми ліжками. Це, звичайно, псевдонім, і у книзі вистачає неоднозначних моментів, але найбільше мене здивувало, що вона стала бестселером у Німеччині.

Я жила і в Польщі, і в Англії, і сама б спокійно могла написати таку книгу. Скажу тільки одне, що за кілька перших місяців у Польщі матеріалу у мене назбиралось набагато більше, ніж за два роки в Англії. Без жартів, книга Полянської просто відпочиває. Але чи хотіли б самі поляки таке читати? Дуже сумніваюсь.

Душевний ексгібіціонізм

Дехто дивується, чому щось особисте, яким вони самі поділились, використовують проти них. Як це низько і підло. Як ті монстри посміли, коли ви так довірились. Але хіба ви роздягаєтесь перед кожним зустрічним? Звичайно, ні, що про вас подумають! А ось душу виливати можна.

Я чула про довгі розмови в потягах “о жизні”, і сама брала в них участь, але тут своя фішка. З цими людьми ви на 99% більше ніколи не зустрінетесь, і це своєрідний катарсис.

Інша справа – колеги чи однокурсники. Англійці дуже замкнуті і традиційні, хоча почуття гумору їм не займати. Я багато у них навчилась і продовжую вчитись. Тут можна з людиною працювати роками і не знати, чи у неї є сім’я і де вона живе. Ніхто тебе не питатиме, якщо сам не хочеш розповідати. Може, непрямо і то лише один раз.

Картинка звідси.