Жити Продуктивно

Цікавий пост про продуктивність – тут 

Я багато з пунктів вже давно використовую несвідомо: уникаю багатозадачності, гуляю хоча б півгодини щодня, щоб відволіктись, намагаюсь спати щонайменше 7 годин.

l0w-EjXFomg
by j.nam

Advertisements

Ідейно

Свои идеи я получаю от одной посылочной компании
из Индианаполиса. Раскрыть ее я не готов.
Дуглас Адамс

Ніяк не можу вигадати, що б купити колезі на секретного санту, все здається прісним і нудним, jak flaki z olejem. Може, цікаві ідеї просто забули до мене дорогу і пора намалювати для них карту.

mi3ch пише, що Толкін під час написання “Хобіта” надихався хатинками, вирізаними в скелі, в англійському селі Kinver Edge. А що, і справді схоже.

А книгу “День трифідів” я просто обожнюю і перечитувала мало не десять разів, але лише польською, в оригіналі вона мені якось не зайшла.

Вдохновлять может любовь, смерть, злость или чужое творчество. Муза появляется внезапно. Писателю-фантасту Джону Уиндему пришла в голову идея во время прогулки по темной аллее. Деревья высились над его головой, и их верхушки были неразличимы в ночном небе. Вдруг ему показалось, что ветви готовы броситься на него. Позже он развил этот образ в известной книге о человекоядных растениях «День триффидов».

Звідси.

Чутливі натури

tumblr_owufc8CeRP1qz6f9yo2_500

Чи це мені здається, чи колись трава була зеленіша люди були більш витривалі не лише фізично, але й психічно. Наші бабусі народжували і йшли далі працювати в поле, люди повертались до відносно нормального життя після війни і втрати близьких, а зараз підлітки задумуються над самогубством через недостатню кількість лайків.

Недавно у еволюції був цікавий пост про психічні травми. Тільки лінивий не чув цього терміну, і можна на пальцях порахувати тих, хто на якомусь етапі життя не вважав себе травмованим: батьками, школою, партнером, суспільством.

Ми боїмось травмувати своїх дітей необдуманим виховавчим процесом, бо і самі живемо з важкою травмою і образою на батьків. Останнє, звичайно, іронія, я трохи побоююсь людей, які у своїх сорок мені розповідають, що у всіх їхніх негараздах і матеріальній нестабільності винні не хто інші, як їхні батьки. Батьків може давно не бути в живих, але вину це з них аж ніяк не знімає.

Так про що я, еволюція стверджує, що за Фрейдом травма – це те, що заважає людині нормально функціонувати в суспільстві, але вона сама цього не усвідомлює. А варто їй зрозуміти, що і до чого, – травма зникає. А те, що ми називаємо травмою, це по своїй суті мазохізм: замість того, щоб перетравити проблему і жити далі, ми самі себе травмуємо, постійно згадуючи і жаліючи себе.

Багато я вже перебрехала, тому читайте краще оригінал.

 

Рукавички

Fingerless gloves

У мене страшенно мерзнуть руки і ноги, і якщо з ногами трохи простіше, руками доводить щось робити. Тому я задумала зв’язати собі рукавички без пальчиків, щоб були красиві і прості у виконанні. А якщо не прості, то щоб було чітко розписано, що за чим. В інтернеті є тисячі цікавих відео, але часто або якість дуже погана і нічого не видно, або музика перекрикує відео, або ж зроблено все на око. Я не вважаю себе професіоналом і без чіткої схеми просто гублюсь.

Відео під катом, я вже давно на неї підписана, і не натішусь, наскільки все доступно. У цієї дівчини ще є лайф-стайл канал, про креми і як правильно макіяж накладати, але воно мені якось не так цікаво. Continue reading

Як сподобатись усім?

Правильно, ніяк, та й навіщо? Але часто так важко відмовити, бо, не дай Боже, когось образиш. Почитайте статтю за посиланням, і як рукою зніме – немає кращих ліків, ніж самоіронія.

If you want to get better at pleasing people, check out these people-pleasing tips and learn how to get the most least out of your life.

1. Always seem happy with everything.

Never show negative emotions. Make sure there’s always a smile on your face. This will make people feel good, as if you’re totally fine with everything all the time. They’ll love being around you even if they sometimes feel really uncomfortable.

tumblr_oy3ceiuM7R1qz6f9yo1_500

Повністю тут.

Старі фотографії, Мейдстоун

У пошуках старих фото будинку, в якому я зараз працюю, випадково натрапила на цілий фотоархів.

Ось, наприклад, вулиця, на якій я живу. Оскільки мій будинок ще з кінця XVIII ст., він, мабуть, застав цих панянок за роботою, чим би вони не займались.

Street

А так вулиця виглядала сьогодні в обід.

Continue reading

Інтерв’ю з Полою Хокінз

73624_900
Наталі Ратковскі переклала з німецької інтерв’ю з Полою Хокінз. Коли я читала роман “Дівчина в поїзді” англійською, мені дуже сподобався стиль і мова, якою написана книга: немає викрутасів, але і примітивною її не назвеш. Зараз закінчую польську версію і можу порівняти.

Наталі звернула увагу на те, що англійці, як і ми, радіють, коли в сусіда корова здохла. Всі ми люди, але в Англії взагалі не прийнято говорити про гроші, хто скільки заробляє і на що витрачає. Можна пропрацювати з кимось десять років і не дізнатись, в якому будинку він живе. Хтось може купити найновіший мустанг і ходити в одязі, старшому за мене.

Цікава деталь, коли мене підвищили, на копійки, серйозно, і я мимоходом сказала про це знайомому, його перша реакція була: “Так бачу, в тебе тепер гроші кури не клюють”. На що я повинна була відповісти, що, по-перше, не так там і багато, по-друге, у мене зараз такі і такі витрати, і з того мало що залишиться. Тоді він трохи заспокоївся і пожалівся, що теж не може собі дозволити хороший відпочинок, їдуть з сім’єю до сусіднього міста на тиждень.

Стаття повністю тут. Кілька уривків:

Continue reading

Софія Яблонська

Вона подорожувала і фотографувала тоді, коли це ще не було модним. Уривок з цікавої статті на сторінці BBC, звідти ж і фото.

_96056924_photo_yablonska2

Софія Яблонська народилася при початку минулого століття в галицькому селі, у священицькій родині. Її вчили, як кожну порядну панночку, шити і вишивати. Натомість молода жінка з кінокамерою в руках подалася в кругосвітню подорож, відвідала Марокко, Китай, Цейлон, Лаос, Камбоджу, казкові, як здавалося, острови Яву, Балі, Таїті, побувала в Австралії, Сполучених Штатах, Канаді…

Здобувши освіту в Парижі (гроші на навчання заробила, успішно налагодивши 1925 року в Тернополі роботу двох кінотеатрів), почала кар’єру кіножурналістки й репортерки.

Надсилала нариси з найекзотичніших куточків планети, проникала зі своїм знімальним апаратом у східні приватні мешкання, в храми, в імператорські палаци. Хоча працювала на французьку компанію, незмінно друкувалася в галицьких часописах.

_96056927_photo_yablonska2-2

Померла Софія Яблонська в автокатастрові у Франції.

Її твори можна знайти у цій збірці і на сайті.

Гліцинія

Два тижні тому я поїхала подивитись на один з історичних будинків під Лондоном. Він належить до національного трасту і дуже непогано зберігся, а сад взагалі заслуговує на особливу увагу. Я виклала кілька фото в інстаграм, але зараз хочу поговорити про дивні квіти, якими була вкрита стіна кафе. Я такого, здається, ніколи не бачила, і вигладало справді круто. Тиждень пізніше ці ж квіти зустрілись мені у Вест Моллінг на звичайнісінькому будинку.

West Ham

Швидше за все, ця рослина назавжди б залишилась для мене таємницею, якби не пост Ірини Жигмунд. З іншого боку, я б, мабуть, не звернула особливої уваги на її пост, якби квіти мене так не зацікавили.

За вікіпедією, гліцинія – це рід ліаноподібних дерев’янистих рослин у країнах Східної Азії та східній частині США. У статті Ірини є легенда про гліцинію, кому цікаво, стаття повністю за посиланням. Там ще багато гарних речей, творці яких надихались гліцинією.

Давным-давно – несколько тысячелетий назад – жила в Китае девушка по имени Гуй. Она была так красива, что даже Луна завидовала ей и, завидев Гуй издалека, с досады пряталась за облако. Но, несмотря на прекрасное лицо, стройную фигуру и легкую походку, самым большим достоянием Гуй были ее волосы – на солнце они сверкали синими и фиолетовыми оттенками, а вечером, в белом свете луны, излучали голубовато-сиреневое сияние.

Все любили Гуй, но однажды случилось несчастье – на нее напал злобный дракон. Он схватил девушку, улетел с ней далеко в горы и там растерзал. Не смогло небо стерпеть такого злодейства. Не успел дракон отойти от тела своей жертвы, как почувствовал, что его тело начало деревенеть до тех пор, пока не стало перекрученной лианой с потрескавшейся корой. А вместо изрыгаемого из его пасти огненного пламени появились гроздья прекрасных цветов, которые по цвету напоминали косы погибшей Гуй.

С тех пор каждую весну лиана, которую люди за прекрасный аромат назвали глицинией (в переводе с греческого ее название – glycos – означает «сладкая»), распускается на радость всем – говорят, так злой дракон искупает свою вину за погубленную жизнь несчастной красавицы Гуй. 

Післясвяткове в’язання

Опанувала я амігурумі за схемами і тепер на відео уроки дивитися не можу. Вони незамінні для початківців, бо на картинках важко розібрати, що, за чим і куди. Пам’ятаю, у нас вдома була книга з основними видами петель, і всі вони там виглядали однаково. Як я не старалась, нічого не виходило. Таке враження, що художника більше хвилював візуальний ефект, ніж ясність і зрозумілість. Це як в підручнику із зоології намалювати зайця під ялинкою, красиво і все таке, але навряд чи хтось оцінить.

У більшості відео замість логічної послідовності рядів, зменшення і збільшення петель, тобі кажуть: “А зараз так, після цього ще 6, 2 туди”, – і я гублюсь на півдорозі.

За останній рік у мене назбиралось багато клаптиків ниток різного кольору, і такі невеличі проекти – ідеальний варіант. На наступну Пасху я нароблю їх ціле відро і роздаватиму друзям і знайомим.

 

 

via