art · design · films · lol

Нові мультики

Шкода, що зараз бояться ризикувати: знімають лише сіквели і пріквели фільмів, які мали комерційний успіх в минулому.

Це стосується і мультиків, виглядає на те, що в наступні кілька років ми не побачимо нічого свіжого.

tumblr_okpm9wtt0s1qz6f9yo3_500

via

Хоча похід до Ікеї я б глянула.

via

art · design · films · people

Mother

Звучить багатообіцяюче.

Darren Aronofsky (known for the surrealist films Black Swan and Requiem For A Dream), is the writer AND producer of the new film Mother! So far, the only details we have about the plot is that is centres on a couple’s relationship, which is put to the test ‘when uninvited guests arrive at their home, disrupting their tranquil existence.’ via

tumblr_oq1p02Ibf91r6ivyno1_1280.jpg

design · inspiration · music

Night In The Woods

banner

Думаю, багато хто про цю гру вже чув, а я взагалі до ігор 2д ставлюсь з особливою любов’ю. Може, це тому, що найбільший мій ігровий азарт припав саме на ті часи, коли більшість з них була в 2д, а може, в 2д просто картинка красивіша і сам процес нагадує інтерактивний мультик.

Отже, поставила я її на старий ноут і з задоволенням проходила, аж поки ноут повністю не загнувся. Мій новий нетбук її не потягне, а шкода, тому довелось додивитись геймлей тут, дуже вже хотілось дізнатись, чим все закінчилось. До речі, автор каналу дуже класно діалоги озвучує, кожному герою підбирає відповідний голос і ритм.

Спойлити не буду, скажу лише, що грати варто хоча б заради діалогів і героїв, а ще музики, звичайно.

design · life · my photos · places

Гліцинія

Два тижні тому я поїхала подивитись на один з історичних будинків під Лондоном. Він належить до національного трасту і дуже непогано зберігся, а сад взагалі заслуговує на особливу увагу. Я виклала кілька фото в інстаграм, але зараз хочу поговорити про дивні квіти, якими була вкрита стіна кафе. Я такого, здається, ніколи не бачила, і вигладало справді круто. Тиждень пізніше ці ж квіти зустрілись мені у Вест Моллінг на звичайнісінькому будинку.

West Ham

Швидше за все, ця рослина назавжди б залишилась для мене таємницею, якби не пост Ірини Жигмунд. З іншого боку, я б, мабуть, не звернула особливої уваги на її пост, якби квіти мене так не зацікавили.

За вікіпедією, гліцинія – це рід ліаноподібних дерев’янистих рослин у країнах Східної Азії та східній частині США. У статті Ірини є легенда про гліцинію, кому цікаво, стаття повністю за посиланням. Там ще багато гарних речей, творці яких надихались гліцинією.

Давным-давно – несколько тысячелетий назад – жила в Китае девушка по имени Гуй. Она была так красива, что даже Луна завидовала ей и, завидев Гуй издалека, с досады пряталась за облако. Но, несмотря на прекрасное лицо, стройную фигуру и легкую походку, самым большим достоянием Гуй были ее волосы – на солнце они сверкали синими и фиолетовыми оттенками, а вечером, в белом свете луны, излучали голубовато-сиреневое сияние.

Все любили Гуй, но однажды случилось несчастье – на нее напал злобный дракон. Он схватил девушку, улетел с ней далеко в горы и там растерзал. Не смогло небо стерпеть такого злодейства. Не успел дракон отойти от тела своей жертвы, как почувствовал, что его тело начало деревенеть до тех пор, пока не стало перекрученной лианой с потрескавшейся корой. А вместо изрыгаемого из его пасти огненного пламени появились гроздья прекрасных цветов, которые по цвету напоминали косы погибшей Гуй.

С тех пор каждую весну лиана, которую люди за прекрасный аромат назвали глицинией (в переводе с греческого ее название – glycos – означает «сладкая»), распускается на радость всем – говорят, так злой дракон искупает свою вину за погубленную жизнь несчастной красавицы Гуй.