Сон після кави

У цій статті стверджують, що сон після кави дуже позитивно впливає на організм.

Що за дурниці, скажете ви, і я спочатку так думала, поки не зустріла мою сусідку в поїзді. Навіть якщо є вільні місця біля вікна, я намагаюсь сісти біля неї. Жіночка випиває величезну кружку кави, грає в квейзі капкейс чи щось подібне і засинає на годину. Щодня, без винятку.

Потім дзвенить будильник, вона дістає телефон з сумочки, і я краєм ока помічаю її заставку. Знаєте, як часом люблять ставати дітей чи другу половинку на шпалери. Так у неї там курка, звичайна собі руда курка на зеленій траві.

Тут, до речі, курей не їдять, а тримають у садку як домашніх улюбленців, які несуть яйця.

chick

Advertisements

Потягова культура

Розкажу про те, як треба поводитись в англійському потязі, щоб особливо не вирізнятись.

1) Не говоріть ні з ким. Через кілька років ви можете почати посміхатись або мовчки вітатись з людьми, яких зустрічаєте щодня, але не раніше.

2) Якщо вам дуже треба заговорити, зробіть це ввічливо, а потім вдавайте, що нічого не було, щоб не змушувати співрозмовника підтримувати з вами розмову.

3) У потязі можна і треба спати, їсти, пити каву, куплену на вокзалі, читати безкоштовну газету, накладати макіяж.

4) Не можна слухати щось без навушників, поки що ніхто не насмілився.

5) Багатозадачність – наше все, дивіться/слухайте щось на одному девайсі, читайте/перевіряйте пошту на іншому.

6) Стійте в дверях, навіть якщо вам годину їхати. Коли випускаєте когось, обороняйте позицію, залишаючи одну ногу в вагоні.

7) Прямих потягів мало, або взагалі немає. Обов’язково поставте на телефон програму з живим розкладом, щоб бути в курсі скасувань і затримок, тоді ви з легкістю зможете спланувати інший маршрут.

І найважливіше, насолоджуйтесь поїздкою і займайтесь тим, чим хочеться, вас ніхто не потурбує.

London Calling

Коротко про мої перші враження від Лондона. Почуваюся я поки що сільською тітонькою з глубинки, бо мені все це нецікаво. “Багато б хто за таку можливість вбив”, – все повторюють знайомі. Хтось вбив, а хтось б поруч пройшов, люди різні.

До речі, про різних людей, тут так багато їх дивних і незвичайних. Я взагалі завжди першою стаю на захист своєрідності і неповторності індивідуалізму, але знаєте що, навіть мені тут стає не по собі.

І справа не в тому, що я проти когось щось маю – носіть, що хочете, як хочете і де хочете. Просто цього якось забагато, люди ніби пишаються тим, які вони особливі і намагаються ще більше виділитись за допомогою модних трендів. І виходить ось що, виглядають вони по-різному однаково. І на самокатах.

Магія потягів

У Лондоні все прекрасно, якщо бувати там від часу до часу. Мої нерви і гаманець навряд чи би витримали таку напругу на щодень.

Ціни на залізничні квитки часом досягають космосу, особливо в годину пік, а в метро і автобусах без карти ойстер вижити майже неможливо.

Наприклад, сьогодні моя поїздка до Вест Хемпстеда коштувала стільки ж, скільки авіаквиток до Варшави. І це всього лиш півтори години, але з двома пересадками, скасованими потягами, перебіжками і доплатою за надшвидкість.

Але незважаючи на все бажаючих проїхатись не бракує. Як для “Дівчини в потязі” для більшості це перетворилося на щоденну рутину, без якої важко уявити своє життя.

Sheerness

Люблю я море. Найкраще тут, що можна сісти на автобус і за годину вже бути на морському узбережжі.

Місто лежить на острові Шеппі, який від Кенту відділяють кілька мостів. У 855 році острів був окупований вікінгами, у 1667 – голландцями. Зараз тут багато пенсіонерів і батьків з маленькими дітьми, які гріються на сонечку.

 

Dover

Трохи дощило і на деяких фотографіях навіть видно краплі на об’єктиві, але Дувр у будь-яку погоду прекрасний.