Вип”єм за кохання

Наближається усіма улюблене свято, про яке я б забула, якби не супермаркети. А я заслухуюсь саундтреками до “Guardians to the Galaxy”.

А тепер трохи романтики для душі.

tumblr_p3u6n8Zstp1qz6f9yo6_500

Alessandro Gottardo

tumblr_p3zn8rvDiJ1qz6f9yo1_500

this isn’t happiness

BdsSrTbHxby-png__880

Truth Potato

tumblr_p3zweboEa51qz6f9yo3_500

Dirty Bandits

Advertisements

У пошуках літа

“In the midst of winter, I found there was, within me, an invincible summer.”
― Albert Camus

А у нас котики продаються, і це на початку січня, в садах цвітуть троянди, а сніг я побачу, мабуть, уже в Україні.

Читаю “Чуму” Камю і звернула увагу на одну річ. В школі мене завжди захоплював сюжет, а зараз – форма. Камю пише красиво і плавно, тим часом, буває, відкриваю когось посучасніше і починаю зашпортуватись за слова. Відчуття, ніби я фізично втомлююся від процесу. Може, це вина перекладача, а може, самого автора, але будь-яке бажання продовжувати зникає. Українською, до речі, я давно вже нічого не читала.
mAbMsCyt9nA

Carolyn Shores Wright

Happy New Year!

Маю надію, що ви наїлися, напилися, відлежали всі боки і готові до нового робочого тижня в новому році.

А я так і не визначилась, давати собі новорічні обіцянки чи ні. Може, щось у цьому є, залежить лише від того, як ці плани формулювати.

funny-job-interview-comics-nathan-w-pyle-4-5a3cd08931cd5__880

Більше

І пішов дощ

У старому блозі давним-давно у мене був пост про дощ, а зараз і прекрасна ілюстрація до нього знайшлась.

DU8PK23gkD4

by Karolis Strautniekas

Колись у далекому-далекому чи не дуже майбутньому власники магазинів платитимуть великі гроші, щоб посеред ясного дняв взяв та й пішов рясний дощ. І люди б, ховаючись від нього, заполонили усі магазини й стали купувати усе попідряд: потрібні речі і не дуже, або ж взагалі зовсім не потрібні.

“Якщо вже так склалося, – думатимуть вони, – Може, то доля, щоб я купила того слона, більше схожого на коня, за 200 грн”.

 

Чи можна жити без кави?

Я все збиралась написати про мій експеримент і життя без кави, але руки ніяк не доходили. Здавалось, що не така це важлива подія, з кавою чи без кави життя продовжується.

Тепер відсутність кави у моїй щоденній рутині стало чимось настільки звичним, що я майже не пам’ятаю, як це було – пити 4-5 кав у день. Чи більше я хочу спати зранку? Та ні. Чи краще я себе почуваю? Не такою втомленою це точно.

Від кави я категорично не відмовилась і можу випити інколи під настрій, остання була кілька тижнів тому у Старбаксі. Із власного досвіду, категоричне обмеження себе у чомусь ніколи до добра не доводить. Чи почну я знову регулярно пити каву? Не думаю, але хто його знає, зараз принаймні мені її зовсім не хочеться. Зате підсіла на зелені чаї.

tumblr_owzodrevRb1qz6f9yo1_500

Звідси.