design · inspiration · music

Night In The Woods

banner

Думаю, багато хто про цю гру вже чув, а я взагалі до ігор 2д ставлюсь з особливою любов’ю. Може, це тому, що найбільший мій ігровий азарт припав саме на ті часи, коли більшість з них була в 2д, а може, в 2д просто картинка красивіша і сам процес нагадує інтерактивний мультик.

Отже, поставила я її на старий ноут і з задоволенням проходила, аж поки ноут повністю не загнувся. Мій новий нетбук її не потягне, а шкода, тому довелось додивитись геймлей тут, дуже вже хотілось дізнатись, чим все закінчилось. До речі, автор каналу дуже класно діалоги озвучує, кожному герою підбирає відповідний голос і ритм.

Спойлити не буду, скажу лише, що грати варто хоча б заради діалогів і героїв, а ще музики, звичайно.

books · films · inspiration · music

Чому важливо любити

And if you’re in love, then you are the lucky one

371290-the-neverending-story

Шкода, що нікому не спало на думку зробити нову екранізацію “Нескінченної історії” Міхаеля Енда, із сучасними спецефектами було б на що подивитись.

Дочитую книгу, і, поки не забула, у ній є момент, коли Атрей говорить зі старою як світ черепахою, щоб дізнатись, чому дитяча королева хворіє. Цей діалог дуже добре передає депресивну атмосферу “дорослості”, безвихідь і фаталізм, які так часто плутають з життєвою мудрістю.

– Послушай, малыш, – булькала Морла, – мы стары, слишком стары. Мы свое отжили. Слишком много видали. Кто столько знает, сколько мы, для того ничто уже неважно. Все вечно повторяется. День сменяет ночь, лето – зиму, мир пуст и бессмыслен. Все возвращается на круги своя. Все сущее должно погибнуть, что рождается, должно умереть. Все проходит: добро и зло, глупость и мудрость, красота и уродство. Все пусто… все тленно… все неважно…

Атрейо не знал, что можно на это возразить. Взгляд огромных темных пустых глаз Древней Морлы парализовал его мысли.

Помолчав, она снова заговорила:
– Ты еще очень молод, а мы стары. Если бы ты прожил столько, сколько мы, ты бы знал, что на свете нет ничего, кроме печали. Послушай, а почему бы нам и не умереть? Тебе, мне, Девочке Королеве, всем, всем?.. все ведь лишь видимость, игра в пустоте. Все безразлично. Оставь нас в покое, малыш, уходи!..

І справді, якщо все тлінне і без сенсу, що ж залишається? Думаю, любов. Любов до коханих і рідних, друзів і зовсім незнайомих людей, яких, можливо, більше ніколи не побачиш. Любов до того, що робиш, де живеш, любов до життя як подорожі, і, звичайно, любов до самого себе. Я не бажаю нікому фанатичного кохання, яке зносить голову і не залишає камінь на камені, лише спокійної посмішки і уміння насолоджуватись тим, де ти є і хто поруч.

life · music · my photos · places

Hastings

Для тих, кому ще не набридли мої фото в інстаграмі, кілька знімків із сьогоднішньої поїздки. Усе навколо було настільки прекрасним, що я боялась, якщо випущу з рук фотоапарат, все зникне і зітреться з пам’яті, а так принаймні спогади залишаться. Знімки як бліді тіні вражень, якось так.

Ця пісня була саундтреком до фільму, який недавно дивилась. Шкода, що в безкоштовній версії вордпреса не можна музику напряму вставляти.

 

inspiration · music · people

З останнього

У них кілька кліпів вийшло на пісні з нового альбому, і всі мене оминули. Цей трохи у кубріковському стилі.

Нова пісня Лани.

Трохи життєво-політичне відео.

And how’s this for irony, their idea of being free is a prison of beliefs
That they never ever have to leave

Oh comedy, oh it’s like something that a madman would conceive!
The only thing that seems to make them feel alive is the struggle to survive
But the only thing that they request is something to numb the pain with
Until there’s nothing human left
Just random matter suspended in the dark
I hate to say it, but each other’s all we got

lol · music

Why men objectify women

Сміялась весь ранок, а потім подумала, та й справді, що не нове відео, то на фоні напівоголені чіки танцюють. Навіть жінками це важко назвати, бо вони як красиві меблі, лише для привернення увагу. І що за мода така пішла на великі попи. Дівчата ганяються за формами Кім Кардашіян, які не те що природніми, нормальними назвати важко, замість того, щоб  працювати над тим, що в них в голові.

Я з цього й справді щиро посміюсь, а хтось на цьому виростає. Нагадало старий анекдот: закохуєшся в ноги, а заміж доводиться виходити за всю дівчину.

А було так: