London Calling

Коротко про мої перші враження від Лондона. Почуваюся я поки що сільською тітонькою з глубинки, бо мені все це нецікаво. “Багато б хто за таку можливість вбив”, – все повторюють знайомі. Хтось вбив, а хтось б поруч пройшов, люди різні.

До речі, про різних людей, тут так багато їх дивних і незвичайних. Я взагалі завжди першою стаю на захист своєрідності і неповторності індивідуалізму, але знаєте що, навіть мені тут стає не по собі.

І справа не в тому, що я проти когось щось маю – носіть, що хочете, як хочете і де хочете. Просто цього якось забагато, люди ніби пишаються тим, які вони особливі і намагаються ще більше виділитись за допомогою модних трендів. І виходить ось що, виглядають вони по-різному однаково. І на самокатах.

Advertisements

Магія потягів

У Лондоні все прекрасно, якщо бувати там від часу до часу. Мої нерви і гаманець навряд чи би витримали таку напругу на щодень.

Ціни на залізничні квитки часом досягають космосу, особливо в годину пік, а в метро і автобусах без карти ойстер вижити майже неможливо.

Наприклад, сьогодні моя поїздка до Вест Хемпстеда коштувала стільки ж, скільки авіаквиток до Варшави. І це всього лиш півтори години, але з двома пересадками, скасованими потягами, перебіжками і доплатою за надшвидкість.

Але незважаючи на все бажаючих проїхатись не бракує. Як для “Дівчини в потязі” для більшості це перетворилося на щоденну рутину, без якої важко уявити своє життя.

Sheerness

Люблю я море. Найкраще тут, що можна сісти на автобус і за годину вже бути на морському узбережжі.

Місто лежить на острові Шеппі, який від Кенту відділяють кілька мостів. У 855 році острів був окупований вікінгами, у 1667 – голландцями. Зараз тут багато пенсіонерів і батьків з маленькими дітьми, які гріються на сонечку.

 

Старі фотографії, Мейдстоун

У пошуках старих фото будинку, в якому я зараз працюю, випадково натрапила на цілий фотоархів.

Ось, наприклад, вулиця, на якій я живу. Оскільки мій будинок ще з кінця XVIII ст., він, мабуть, застав цих панянок за роботою, чим би вони не займались.

Street

А так вулиця виглядала сьогодні в обід.

Continue reading

Інтерв’ю з Полою Хокінз

73624_900
Наталі Ратковскі переклала з німецької інтерв’ю з Полою Хокінз. Коли я читала роман “Дівчина в поїзді” англійською, мені дуже сподобався стиль і мова, якою написана книга: немає викрутасів, але і примітивною її не назвеш. Зараз закінчую польську версію і можу порівняти.

Наталі звернула увагу на те, що англійці, як і ми, радіють, коли в сусіда корова здохла. Всі ми люди, але в Англії взагалі не прийнято говорити про гроші, хто скільки заробляє і на що витрачає. Можна пропрацювати з кимось десять років і не дізнатись, в якому будинку він живе. Хтось може купити найновіший мустанг і ходити в одязі, старшому за мене.

Цікава деталь, коли мене підвищили, на копійки, серйозно, і я мимоходом сказала про це знайомому, його перша реакція була: “Так бачу, в тебе тепер гроші кури не клюють”. На що я повинна була відповісти, що, по-перше, не так там і багато, по-друге, у мене зараз такі і такі витрати, і з того мало що залишиться. Тоді він трохи заспокоївся і пожалівся, що теж не може собі дозволити хороший відпочинок, їдуть з сім’єю до сусіднього міста на тиждень.

Стаття повністю тут. Кілька уривків:

Continue reading

На перехресті

A giant scaffolding sculpture with an image of Britain's Prime Minister wearing the Union Flag and making a gesture towards continental Europe is seen on top of the cliffs overlooking the south coast of England and the Channel
На Белых скалах Дувра появилась гигантская фигура британского премьера Терезы Мэй, показывающая Европе непристойный жест. Пальцы сложены в знак V, при этом кисть повернута тыльной стороной вперед, что в Британии считается неприличным жестом.

via

Цього разу я помітила багато молоді біля виборчих дільниць, майже підлітки на вигляд йшли голосувати. З одного боку, це дивно, бо молодь звичайно не має до політики жодного діла. З іншого, думаю, всім набридла атмосфера, яка панує в країні: суміш невизначеності, нерозуміння, що відбувається і навіщо, і ненависті, особливо після останніх терактів.

Старше покоління мріє повернути часи імперії, коли все коштувало копійки, житло давали майже задармо, а трава була зеленіша. Нічого не нагадує? Молодь з її максималізмом голосувала проти хаосу і радикальних методів виходу з Євросоюзу. Я  – зацікавлена сторона, та й політикою особливо не цікавлюсь, час покаже, як воно буде.

 

Жінки за кордоном

sign-sexual-harassment-female-bartender-beer-vellar-devon-2

via

У чоловічому колективі є багато переваг, але є і недоліки. З власного досвіду скажу, що банальну ввічливість вони часто сприймають за флірт, тому варто обережно підбирати слова, бо напевно зрозуміють так, як їм захочеться.

Одяг – взагалі окрема тема, особливо для Англії. Часто наші імігранти люблять хвалитись: “Ось іду я вулицею, вся така на каблучках і в платті, чоловіки тільки голови обертають”. Англійські жінки не носять щодня коротких спідниць і підборів не тому, що дурні, не вміють фарбуватись і не мають смаку. Все вони знають і вміють, ви просто вечора п’ятниці не бачили.

Їм просто так зручно, а якщо одягаєшся, щоб незручно було, для цього повинен бути якийсь привід, правда ж.

Maidstone, Riverwalk

Нарешті і до нас прийшли сонячні деньки і в суботу я вирішила прогулятись берегом річки. Люблю, коли в місті є річка, в Хмельницькому я до цього звикла, а, виявляється, воно не завжди так.

Після зливи в п’ятницю земля була трохи волога, і вже майже на місці я почала шкодувати, що взяла нові кросівки. Зовсім вилетіло з голови: останнього разу, коли я тут гуляла, грязюку довелося зубами зішкрябувати.

На моє здивування, мене зустріли нові пішохідна і велодоріжки. Асфальтовано і цивілізовано я пройшла вздовж річки аж до самого центру.

riverwalk1riverwalk2