A Man Called Ove


Нарешті, дочитала. Чомусь згадалась лекція буддистів, у якій говорилось про те, що треба завжди бути своїм кращим “я”, а не лише тоді, коли хочеться справити на когось враження. Бог завжди спостерігає і не бере вихідних.

Полюбить кого-то – это все равно как поселиться в новом доме, – говорила Соня. – Сперва тебе нравится, все-то в нем новое, и каждое утро себе удивляешься: да неужто это все мое? Все боишься: ну ворвется кто да закричит: дескать, никто не собирался селить вас в такие хоромы. Но годы идут, фасад ветшает, одна трещинка пошла, другая. И ты начинаешь любить дом уже не за достоинства, а скорее за недостатки. С закрытыми глазами помнишь все его углы и закутки. Умеешь так хитро повернуть ключ, чтоб не заело замок и дом впустил тебя с мороза. Знаешь, какие половицы прогибаются под ногами. Как открыть платяной шкаф, чтоб не скрипнули дверцы. Из таких вот маленьких секретов и тайн и складывается твой дом. “

І книга, звичайно, краща, ніж фільм. Хоча і фільм нічого.

Advertisements

Струни

У мене є блокнот з цитатами, куди я записую фрази, діалоги, які мені припали до душі або зачепили внутрішні струни. Часом я його перечитую, і деякі речі здаються зовсім недоречними. І що мене змусило записати саме це? Але якщо воно допомогло мені щось обдумати, перетравити і знайти сенс жити далі, цей час не можна назвати витраченим марно.

tumblr_p9waxoM7ZW1qz6f9yo1_500

Звідси

Рабство як воно є

Це непокоїть мене, відколи я живу закордоном. Дивлюсь я довкола, і всі нації мають свої принципи: релігійні, культурні. А що ми? Нам легше пристосуватись до світу, ніж змусити світ зрозуміти нас. А з часом у нас і не залишається, що розуміти.

Одно из самых страшных качеств русского человека – приспособляемость. Оно помогло нам выживать при царе, во время гражданской войны, в страшный голод, при раскулачивании, под большевиками, во время войны, под немцами, под коммунистами, в ГУЛАГе, на целине, на БАМе, во время перестройки, при распаде СССР, под бандитами, под чекистами…

Кто-то из иностранок попав в тюрьму сказала своим сокамерницам: «Какие же вы все хорошие. И какие же вы все рабы». Потому что оборотной стороной этой приспособляемости является готовность смириться со всем.

Пост повністю у mi3ch

Happy Birthday Dr. Seuss!

tumblr_mvs18gaIl11qz6f9yo6_1280

Більше в thisisnthappiness.com

Мій пост з минулого року.

Сьогодні день народження у Dr. Seuss. Цікаво, чи перекладали його книги українською, хто знає? Я часто переглядала полиці з дитячою літературою і не можу собі пригадати.

А ще вчора я закінчила книгу, назва якої – пряма цитата з “All the Places You’ll Go”. Спочатку всім нахвалювала і заохочувала, а зараз, коли дочитала, не стану. Книга сумна, і, як кожна хороша річ, змінює тебе.

“I know life well enough to know you can’t count on things staying around or standing still, no matter how much you want them to. You can’t stop people from dying. You can’t stop them from going away. You can’t stop yourself from going away either. I know myself well enough to know that no one else can keep you awake or keep you from sleeping.”
― Jennifer Niven, All the Bright Places

У пошуках літа

“In the midst of winter, I found there was, within me, an invincible summer.”
― Albert Camus

А у нас котики продаються, і це на початку січня, в садах цвітуть троянди, а сніг я побачу, мабуть, уже в Україні.

Читаю “Чуму” Камю і звернула увагу на одну річ. В школі мене завжди захоплював сюжет, а зараз – форма. Камю пише красиво і плавно, тим часом, буває, відкриваю когось посучасніше і починаю зашпортуватись за слова. Відчуття, ніби я фізично втомлююся від процесу. Може, це вина перекладача, а може, самого автора, але будь-яке бажання продовжувати зникає. Українською, до речі, я давно вже нічого не читала.
mAbMsCyt9nA

Carolyn Shores Wright