Стан потоку і автопілот

tumblr_ovio1zFMQx1qz6f9yo3_500

Усі чули про стан потоку, коли настільки зосереджуєшся на роботі, що забуваєш про все на світі. Час летить, багато встигаєш і пишаєшся своєю продуктивністю. А буває щось зовсім протилежне – коли робиш щось на автоматі і не пам’ятаєш, що і як. Ось наприклад, кілька днів тому я прийшла на кухню посуд мити, а він, виявляється, вже давно вимитий і навіть висохнути встиг. У пам’яті діра. Може, це ельфи постарались.

Аж страшно, що наше тіло може виконувати без участі пілота. Хоча, якщо задуматись, будь-яке навчання опирається на цьому вміння – вчитися чогось нового, доводити до автоматизму і рухатись далі. Без додавання і віднімання, як відомо, до складних рівнянь не перейдеш.

Картинка by Maria Nguyen
Advertisements

Лондон, бейбі

Не знаєте, чого вам хочеться від життя? Є дуже простий спосіб це визначити. Просто виключіть із списку те, чого вам точно не хочеться, і все стане на свої місця.

Діє безвідмовно як в особистому житті, так і на роботі чи під час планування майбутнього.

Body Shaming

tumblr_ovfyuq4Dia1qz6f9yo5_500

І ось наступна модель чи фітнес-блогерка показує, як насправді виглядає її тіло, якщо не втягувати живіт чи ракурс взяти не найкращий. Здавалось би, Америку відкрили, у всіх є недоліки чи, скажем, особливості: целюліт, прищі, жовті зуби, і неголені ноги. Останнє, правда, можна легко виправити.

Я вже розповідала, що у мене брахідактилія типу Д, короткі і гладкі великі пальці на руках. Ніколи мені це особливо не заважало, може, набираю на телефоні не так швидко, як хотілося б, але якось переживу. Оточуючі, насправді, помічають набагато менше, ніж нам здається. Щойно глянула, в інтернеті безліч постів і відео, як люди страждають все життя з цим діагнозом і вдаються до хірургічних операцій.

В Англії зараз найвищий рівень підліткової депресії і самогубств за всю історію. Діти цькують дітей. Мені легко на це дивитися із дзвіниці дорослої людини і сформованої особистості, яка десь мала громадську думку. Але коли все твоє життя – це школа і соцмережі, багато, щоб зненавидіти власне тіло, не треба. І скільки б батьки не повторювали, що всі ці Кім Кардашіан штучні і некрасиві, ти і твої подруги знають краще.

Я не люблю інстаграм за те, як його використовує більшість – щоб показати свій стиль життя і тіло набагато кращими, ніж вони є насправді. Вини інстаграму тут немає, і поведінка людей досить природня. Ми так прагнемо довести світу, що у нашому житті є сенс і мета, що витрачаємо на це більше часу, ніж на саме життя.

Чомусь всі забувають, що культ тіла і їжі – не самоціль, а лише шлях до здорового тіла, в якому комфортно себе почуваєш і можеш займатися іншими цікавими справами.

Картинка by Laura Callaghan

To Leave the World a Better Place

epYlpNirQmc

Мене завжди смішили банальності. Так хочеться бути оригінальною, вміти заспокоїти і підбадьорити однією влучною фразою, а виходить лише довге, незручне мовчання.

Може, і в банальностях немає нічого поганого. Може, зробити світ кращим, ніж він був до твоєї появи, це єдине, заради чого насправді варто жити. І не важливо, наскільки довгим було твоє життя, якщо ти був тією зміною, сонячним промінчиком хоча б для однієї людини.

Картинка by Brian Miller

Залежність і ізоляція

tumblr_oveimzsUOT1sl87kjo1_500

Я рідко коли дивлюся телебачення, вмикаю через інтернет, коли щось цікаве показують, Doctor Who чи Discovery, наприклад. А вчора випадково трапився психологічний експеримент: четверо людей на 5 днів замикають у вагончиках розміром з тюремну камеру. Скрізь, окрім туалету, камери, щоб контролювати ситуацію.

Головна умова – повна ізоляція, ніякого телефону, інтернету і будь-якого спілкування. З собою дозволили взяти три речі. Я одразу подумала про в’язання, хорошу книжку і плеєр з музикою чи мій нотатник, і все, пікусь, як кажуть поляки. У дощові дні я можуть цілі вихідні з дому не виходити.

Здивувало те, що люди зовсім не продумали, чим себе зайняти, чи хобі у них особливих не було. Чоловіки взяли карти, а дівчата – пластилін і альбом до малювання. Ну з альбомом ще куди не йшло, але лист від чоловіка чи фотографія дівчини? Ви ж не на десять років у вислання їдете.

Жінка з пластиліном не витримала чотирьох годин. Враження склалось, що вона не працює, чоловік робить все по дому, навіть одяг їй зранку прасує і ланч готує, а вона з сином пластиліном бавиться. Після двох годин вона почала читати лист від чоловіка, як він нею пишається, і плакати від самотності.

Це, мабуть, найстрашніше, що може статись у будь-яких відносинах – злитись із кимось настільки сильно, що втратити власне я. А іншій особі такий партнер теж ні до чого, шкода хіба. Соцмережі, друзі, колеги, навіть родина створюють ілюзію потрібності, підтримки, і лише наодинці ми розуміємо, чого насправді варті.

У одного хлопця просто прозріння прийшло. Він блогер і пренкер, все життя грав на публіку, а перших два дні говорив в камеру і намагався розважати уявних глядачів. Потім впав в депресію і під кінець нарешті повеселішав, почав розповідати, що давно не бачив свого батька, зустрічі відкладав з тижня на тиждень, не усвідомлюючи, що якийсь з цих тижнів може стати для батька останнім. А свій дорогоцінний час віддавав людям на фейсбуці і ютубі, яким і діла до нього не було.

А що б ви з собою взяли?

Картинка звідси

Кавунчики

До цієї схеми я додала ще один червоний рядок, і ось що в мене вийшло.

Мій кінець року пройде в рожевих і м’ятнозелених відтінках. Думаю, чи не спробувати фабричний органайзер з початку січня, але поки що мені більше подобається вибирати і оформлювати його за власним смаком. А ще на днях я побачила в “Тайгері” такі значки і просто не втрималась.

Магія потягів

У Лондоні все прекрасно, якщо бувати там від часу до часу. Мої нерви і гаманець навряд чи би витримали таку напругу на щодень.

Ціни на залізничні квитки часом досягають космосу, особливо в годину пік, а в метро і автобусах без карти ойстер вижити майже неможливо.

Наприклад, сьогодні моя поїздка до Вест Хемпстеда коштувала стільки ж, скільки авіаквиток до Варшави. І це всього лиш півтори години, але з двома пересадками, скасованими потягами, перебіжками і доплатою за надшвидкість.

Але незважаючи на все бажаючих проїхатись не бракує. Як для “Дівчини в потязі” для більшості це перетворилося на щоденну рутину, без якої важко уявити своє життя.