Frank Gehry

Френк Гері святкує своє 88-річчя, а ось десятка його найкращих робіт зі всього світу. Більше з подробицями на сайті.

 

Златан

Пихаті і самозакохані люди мене невимовно дратують, відчуття, що постоїш біля такого сонця і або обпечешся, або тебе знудить, у кращому випадку. Про Златана говорять багато різного, але відрази він у мене не викликає, це, радше, цілеспрямованість людини, яка поставила собі планку і намагається перевершити самого себе. Сьогодні він забив вирішальний гол, ось коротеньке інтерв’ю з ним, яке по телевізору показували:

Why men objectify women

Сміялась весь ранок, а потім подумала, та й справді, що не нове відео, то на фоні напівоголені чіки танцюють. Навіть жінками це важко назвати, бо вони як красиві меблі, лише для привернення увагу. І що за мода така пішла на великі попи. Дівчата ганяються за формами Кім Кардашіян, які не те що природніми, нормальними назвати важко, замість того, щоб  працювати над тим, що в них в голові.

Я з цього й справді щиро посміюсь, а хтось на цьому виростає. Нагадало старий анекдот: закохуєшся в ноги, а заміж доводиться виходити за всю дівчину.

А було так:

Несподівано

До мене прилетіли корова і штанці.

Коли бути красивим?

На роботі з одним литовцем зав’язалась суперечка про прекрасне. Він хвалив українських дівчат, які гарненькі, задбані, і взагалі, треба, щоб дівчата завжди так одягались, щоб уся вулиця оберталась. Я зайняла позицію англійців: зручний одяг на щодень, сама залишаю туфлі на каблуках на роботі, мінімум макіяжу.

Згодна, часом  хочеться гарно виглядати, в ресторан вибратись чи на прогулянку, але ця все краса займає час, який можна і на щось інше витратити. Я підфарбовую очі і замальовую нерівності на шкірі, ось і все, особливої різниці до і після немає. За словами литовця, його дівчина фарбується і наряджається навіть тоді, коли з дому не планує виходити, щоб бути “красивою для нього”, тобто без усієї цієї мішури він одразу кинеться за іншими спідницями. Про дівчину він розповідав лише, що вона молода і гарна в різних варіаціях, і саме цей факт найбільше насторожує. Хіба більше немає за що цінувати кохану людину?

Завжди цікавила одна річ: нарощуть собі дівчата волосся, нігті, татуюють брови, і ще багато чого, але всю цю “красу” постійно треба підтримувати, і коштує це немало. Вони це сприймають як інвестицію в майбутнє, кращого партнера допоможе знайти, чи їх хтось спонсорує? А раптом гроші закінчаться, і кілька місяців з поламаними нігтями доведеться ходити, поки самі не відпадуть? Я не дуже в цьому розбираюсь, просто на фото до і після бьюті-процедур фото до мені подобаються набагато більше.

Така в нас зараз погода, якщо вам для щастя не вистачає білки в парку, ось вона:

Бабські комікси

А в чоловіків теж такі проблеми виникають, чи це типово жіночі заморочки? Питаю, бо авторки таких коміксів найчастіше жінки. Більше.

Коли ляльки оживають

Коли у людей вистачає грошей на задоволення базових потреб, на полицях з’являються речі, які до потрібних і близько не належать. Хоча це ще як подивитись, часто саме хобі надихають і виганяють людей з ліжка. Пам’ятаю, як у студентські часи я вставала зранку перед парами, бо мені хотілось почитати щось польською, я тоді її лише починала вчити і мене смішила половина слів.

Але зараз я маю на увазі хобі матерільні, коли є що в руках потримати і знайомим показати. У нас в магазинах часто можна зустріти лялькові будиночки і різні набори до них: посуд, меблі, нові мешканці. В дитинстві я б все віддала за такий, а зараз одразу вмикається здоровий глузд “навіщо воно мені?” Потім я натрапляю на схожі проекти і розумію, що гратись можна і треба в будь-якому віці.

Більше

Мертві душі

Любила я читати кілька цікавих блогів, щодня перевіряла і з нетерпінням чекала чогось новенького. І раптом вони перестали писати, взагалі, і посилання не залишили на новий блог. Важко повірити, що хтось, хто роками старанно записував свої думки і навіть здобув непогану аудиторію, в один прекрасний день все закинув. Куди ці блогери діваються? Чи у них просто зникає бажання?

Матч через паркан

Футбольний стадіон видно через паркан у парку. Поруч на траві вмостились кілька хлопців, яким не хотілось платити за квитки.

В’язання спицями

Про в”язання можна впевнено сказати, що це як катання на велосипеді: якщо ви колись це вміли, руки самі знатимуть, що робити. Я починала в”язати на спицях ще у школі і успішно закинула. А зараз купила спиці і за вечір зв”язала простенький шарф платочною в”язкою. Пробувала й інші варіанти, але шарф некрасиво скачувався.

Як добре, що є ютуб, де все розжують і покажуть: