Як воно туди влазить?

2771215-6419710-389998-0-1503311085-1503322327-1410-1-1503322327-650-88e39327f0-1503391192

Підслухала я розмову двох колег на роботі, точніше не розмову, а монолог одного і похитування голови іншого.

– Сиджу я значить після роботи в пабі (Далеко йти не треба: паб на першому поверсі будинку, в якому ми працюємо). А поруч за столиком пара, хлопець і дівчина, худа така, спортивного типу. І приносять їм салат і курку, здоровенну таку курку з картоплею фрі, підливою і овочами – все, як має бути. Я одразу подумав, що та курка для хлопця, а вона перед собою поставила. І що думаєш, все вимела, за п’ять хвилин тарілка була пустісінька, наче вилизана. Ну скажи, як воно туди влізло???

Це ще нічого, я сам був обпікся, запросив дівчину на перше побачення в дорогезний ресторан. (Трохи передісторії: сам хлопець високий, дебелий, з пивним животом, нагадує чимось плюшового ведмедика. Два дні до цієї розмови він розповідав, що дівчат любить тільки в тілі, хіба він пес, щоб на кістки кидатись. Хтось навіть його актуальну дівчину бачив, кажуть, йому за розмірами до неї ще далеко).

Так що повів я її в цей крутий ресторан, а вона все повторювала, що не голодна і нічого їсти не буде. Вмовив, сіли. Не голодна, кажеш, замовила дві головні страви і десерт за першим ходом. Я в тому закладі 80 фунтів залишив! Перший і останній раз я їх послухав, тепер одразу на фуршет веду – хай нажираються від пуза. (У закладах фуршетного типу платиш за особу фунтів 10-15, найчастіше це китайська чи індійська кухня, і можеш їсти до нехочу. Десерти і фрукти там теж є, за напої платиш окремо).

Advertisements

Коли бути красивим?

На роботі з одним литовцем зав’язалась суперечка про прекрасне. Він хвалив українських дівчат, які гарненькі, задбані, і взагалі, треба, щоб дівчата завжди так одягались, щоб уся вулиця оберталась. Я зайняла позицію англійців: зручний одяг на щодень, сама залишаю туфлі на каблуках на роботі, мінімум макіяжу.

Згодна, часом  хочеться гарно виглядати, в ресторан вибратись чи на прогулянку, але ця все краса займає час, який можна і на щось інше витратити. Я підфарбовую очі і замальовую нерівності на шкірі, ось і все, особливої різниці до і після немає. За словами литовця, його дівчина фарбується і наряджається навіть тоді, коли з дому не планує виходити, щоб бути “красивою для нього”, тобто без усієї цієї мішури він одразу кинеться за іншими спідницями. Про дівчину він розповідав лише, що вона молода і гарна в різних варіаціях, і саме цей факт найбільше насторожує. Хіба більше немає за що цінувати кохану людину?

Завжди цікавила одна річ: нарощуть собі дівчата волосся, нігті, татуюють брови, і ще багато чого, але всю цю “красу” постійно треба підтримувати, і коштує це немало. Вони це сприймають як інвестицію в майбутнє, кращого партнера допоможе знайти, чи їх хтось спонсорує? А раптом гроші закінчаться, і кілька місяців з поламаними нігтями доведеться ходити, поки самі не відпадуть? Я не дуже в цьому розбираюсь, просто на фото до і після бьюті-процедур фото до мені подобаються набагато більше.

Така в нас зараз погода, якщо вам для щастя не вистачає білки в парку, ось вона:

19_1

Remember, remember

Сьогодні день Гая Фокса, хоча феєрверки гриміли вже вчора. У сусідки втікла змія, тому вона купила собі кота. Кота їй заводити не можна, бо лендледі заборонила, але сусідці начхати, вона живе одна і їй самотньо. А ще у неї рак. Вона попередила, що якщо на очі трапиться змія, швидше всього, це її.

ducks_in_hats

Хто купує у секондах

Читаю зараз ось цю книгу, мені порадив її один знайомий на роботі, зі словами, що більшість у ній чиста правда.

AAFFG

У ній і справді багато цікавого, і я, швидше всього, ще не раз до неї повернусь. Але сьогодні мою особливу увагу привернув розділ про дрес-код. Окрім зовсім очевидних речей, як наприклад, чим більше косметики, голого тіла, золотих прикрас і фірмового одягу (обов”язково з назвою фірми), тим нижчий соціальний клас, у книзі є неабиякі знахідки. Майже байдужими до свого вигляду найчастіше бувають або представники найнижчих, або найвижчих класів. Як низький, так і високий клас купує одяг у секонд хендах, але різниця полягає в тому, що вижчі класи охоче в цьому признаються, в той час, як нижчі соромляться.

Наведу приклад, хоча в цій ситуації із самої манери говорити і акценту можна було легко визначити соціальний клас. На днях жіночка на автобусній зупинці запитала мене номер автобуса. Я похвалила її кулон, великий зелений камінь, а вона у відповідь почала розповідати, що це подарунок з Австраліїї і її дочці він зовсім не подобається. “А цю зелену блузку, -додала вона, – яка ідеально пасує до кулона, я купила у секонд хенді всього за кілька фунтів”.

Ох ці чоловіки

Помітила звукову різницю між тим, коли з дітьми сидить сусідка, а коли її чоловік. Сусідка:”Не чіпай”, “сиди спокійно”, “візьми тихіше”, “поводься нормально”, – а діти все одно, здається, роблять, що хочуть. З її чоловіком все дуже тихо і часом чути сміх.

Не знаю, як тим чоловікам це вдається.

Твіти звідси.

 

 

“I SEE THE LINES, BUT I DON’T CARE”

Anthony-Hopkins-01

Чудове інтерв”ю з Ентоні Хопкінсом.

You seem to be at harmony with yourself…

I wish when I was younger I knew what I know today, what I feel like today, a kind of ease with myself. Because when you’re younger you are much more intense and everything’s much more important and you look back and you think, “Oh what was that all about?” Nothing is that important, just live your life because we’re here so briefly.

So you enjoy getting older?

Yeah. I keep in shape. I look in the mirror and I see the lines, but I don’t care. It’s a good time. I don’t know why it’s such a good time, but it’s a good time. Mortality is the great rescuer, it finally takes you out of everything, and that makes life good, you know? Read Carl Jung. It makes life richer because this is it; none of us know where we go and this is the fun of it.

Catch 22

Саме закінчила читати “Уловку 22” і тут моя начальниця ні з того, ні з сього “It’s basically a catch-22 situation”.

Навіть важко згадати, скільки разів я зустрічалась з такими повністю нелогічними і абсурдними ситуаціями, особливо в урядових установах. Це відчуття, коли почуваєшся Алісою в країні чудес, де все навколо вражає своєю безглуздістю, якої ніхто, крім тебе, не помічає.

 

Нейтли был чувствительным парнем с приятной наружностью. У него были темные волосы, доверчивые глаза, счастливое детство и обеспеченные родители. Неизменно вежливый и мягкий по натуре, он прожил свои девятнадцать с лишним лет без душевных травм, потрясений и неврозов. Для Йоссариана все это было лишним доказательством ненормальности Нейтли.

Я всегда считал, что быть несчастным – безнравственно.

-Не будут же они посылать сумасшедших на верную смерть?

-А кто  же тогда пойдет на верную смерть?

Фактически в своем огромном учреждении мы не делаем никакой особо важной работы, спешить нам некуда. С другой стороны, необходимо поддержать у людей впечатление, что мы заняты по горло, и вот это – очень важная работа.

-Зачем я стал бы вас обманывать? Я никому не лгу.

-А что вы скажете нашим летчикам, если они спросят об этом разговоре?

-Придется солгать.