art · inspiration · life

Залежність і ізоляція

tumblr_oveimzsUOT1sl87kjo1_500

Я рідко коли дивлюся телебачення, вмикаю через інтернет, коли щось цікаве показують, Doctor Who чи Discovery, наприклад. А вчора випадково трапився психологічний експеримент: четверо людей на 5 днів замикають у вагончиках розміром з тюремну камеру. Скрізь, окрім туалету, камери, щоб контролювати ситуацію.

Головна умова – повна ізоляція, ніякого телефону, інтернету і будь-якого спілкування. З собою дозволили взяти три речі. Я одразу подумала про в’язання, хорошу книжку і плеєр з музикою чи мій нотатник, і все, пікусь, як кажуть поляки. У дощові дні я можуть цілі вихідні з дому не виходити.

Здивувало те, що люди зовсім не продумали, чим себе зайняти, чи хобі у них особливих не було. Чоловіки взяли карти, а дівчата – пластилін і альбом до малювання. Ну з альбомом ще куди не йшло, але лист від чоловіка чи фотографія дівчини? Ви ж не на десять років у вислання їдете.

Жінка з пластиліном не витримала чотирьох годин. Враження склалось, що вона не працює, чоловік робить все по дому, навіть одяг їй зранку прасує і ланч готує, а вона з сином пластиліном бавиться. Після двох годин вона почала читати лист від чоловіка, як він нею пишається, і плакати від самотності.

Це, мабуть, найстрашніше, що може статись у будь-яких відносинах – злитись із кимось настільки сильно, що втратити власне я. А іншій особі такий партнер теж ні до чого, шкода хіба. Соцмережі, друзі, колеги, навіть родина створюють ілюзію потрібності, підтримки, і лише наодинці ми розуміємо, чого насправді варті.

У одного хлопця просто прозріння прийшло. Він блогер і пренкер, все життя грав на публіку, а перших два дні говорив в камеру і намагався розважати уявних глядачів. Потім впав в депресію і під кінець нарешті повеселішав, почав розповідати, що давно не бачив свого батька, зустрічі відкладав з тижня на тиждень, не усвідомлюючи, що якийсь з цих тижнів може стати для батька останнім. А свій дорогоцінний час віддавав людям на фейсбуці і ютубі, яким і діла до нього не було.

А що б ви з собою взяли?

Картинка звідси

Advertisements

4 thoughts on “Залежність і ізоляція

  1. 3 книжки, запроста)) отак, щоб ніхто не чіпав) нарешті начитатися))) бо побути на самоті, щоб ти нікому не потрібен — то така розкіш останнім часом. І дуже класно потім зустріти рідних — бо ти справді скучив, відпочив, і готовий знову дуже довго не бути на самоті)

    Liked by 1 person

    1. Я сама не могла зрозуміти, з чого тут роблять проблему. Місяць, правда, навряд чи би витримала, але 5 днів запросто. Думаю, вони навмисно підібрали людей з певною формою залежності, хто б став дивитись, як ми свої книжки читаємо)))

      Liked by 1 person

  2. Я б взяла дві книжечки: одну, щоб щось вчити, другу – художню. І записник обов”язково. Бо мозок, коли ти наодинці, починає по-іншому працювати, по-свіжому оцінювати речі, одразу 150 думок-планів з”являється, тому треба все записувати на потім:)

    Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s