Amanda Louise Spayd

22Q2Jh5hTaA

І її роботи ближче.

До речі, музика до мультика теж геніальна, Winter by Paul Halley, вже кілька років лежить у мене в папочці з улюбленими саундтреками.

Advertisements

Night In The Woods

banner

Думаю, багато хто про цю гру вже чув, а я взагалі до ігор 2д ставлюсь з особливою любов’ю. Може, це тому, що найбільший мій ігровий азарт припав саме на ті часи, коли більшість з них була в 2д, а може, в 2д просто картинка красивіша і сам процес нагадує інтерактивний мультик.

Отже, поставила я її на старий ноут і з задоволенням проходила, аж поки ноут повністю не загнувся. Мій новий нетбук її не потягне, а шкода, тому довелось додивитись геймлей тут, дуже вже хотілось дізнатись, чим все закінчилось. До речі, автор каналу дуже класно діалоги озвучує, кожному герою підбирає відповідний голос і ритм.

Спойлити не буду, скажу лише, що грати варто хоча б заради діалогів і героїв, а ще музики, звичайно.

Коли вже незручно питати

x_04ccbc99

У мене сьогодні на роботі схожа ситуація трапилась. Працюю з дівчиною майже два роки і була на 95% впевнена, що її звати Бекі. Імена завжди вилітають з моєї голови, і я нічого з цим не можу зробити. З часом за допомогою логічних висновків (хтось випадково їх називає в моїй присутності) я все-таки дізнаюся, хто є хто, і все обходиться.

Сьогодні мені сказали, що Бекі на весіллі. Я поцікавилась, чиє ж весілля, виявилось, її власне. Все було б добре, якби я не знала чоловіка Бекі, брата її чоловіка, а ще свекра і свекруху. Ну і у неї двоє дітей, ага, це маленьке місто.

Тепер питання, чи справді це Бекі, і якщо ні, хто ж тоді Бекі? Хоча цілком ймовірно, що вони просто не були офіційно розписані, а зараз вирішили, що час настав. Як би там не було, вже якось незручно питати, логіка і спостережливість мені в допомогу.

 

Якщо ви не встигли на поїзд, може, це був не ваш поїзд

Є час на трилери і драми, а є – на миле дівчаче кіно. На днях говорили, що б було, якби життя склалося по-іншому. Врешті-решт, зійшлися на тому, що є нескінченна кількість реальностей з однаково щасливою мною, де б я не опинилась.

Якість трейлера просто паскудна, але ви мене зрозуміли.

 

Чому важливо любити

And if you’re in love, then you are the lucky one

371290-the-neverending-story

Шкода, що нікому не спало на думку зробити нову екранізацію “Нескінченної історії” Міхаеля Енда, із сучасними спецефектами було б на що подивитись.

Дочитую книгу, і, поки не забула, у ній є момент, коли Атрей говорить зі старою як світ черепахою, щоб дізнатись, чому дитяча королева хворіє. Цей діалог дуже добре передає депресивну атмосферу “дорослості”, безвихідь і фаталізм, які так часто плутають з життєвою мудрістю.

– Послушай, малыш, – булькала Морла, – мы стары, слишком стары. Мы свое отжили. Слишком много видали. Кто столько знает, сколько мы, для того ничто уже неважно. Все вечно повторяется. День сменяет ночь, лето – зиму, мир пуст и бессмыслен. Все возвращается на круги своя. Все сущее должно погибнуть, что рождается, должно умереть. Все проходит: добро и зло, глупость и мудрость, красота и уродство. Все пусто… все тленно… все неважно…

Атрейо не знал, что можно на это возразить. Взгляд огромных темных пустых глаз Древней Морлы парализовал его мысли.

Помолчав, она снова заговорила:
– Ты еще очень молод, а мы стары. Если бы ты прожил столько, сколько мы, ты бы знал, что на свете нет ничего, кроме печали. Послушай, а почему бы нам и не умереть? Тебе, мне, Девочке Королеве, всем, всем?.. все ведь лишь видимость, игра в пустоте. Все безразлично. Оставь нас в покое, малыш, уходи!..

І справді, якщо все тлінне і без сенсу, що ж залишається? Думаю, любов. Любов до коханих і рідних, друзів і зовсім незнайомих людей, яких, можливо, більше ніколи не побачиш. Любов до того, що робиш, де живеш, любов до життя як подорожі, і, звичайно, любов до самого себе. Я не бажаю нікому фанатичного кохання, яке зносить голову і не залишає камінь на камені, лише спокійної посмішки і уміння насолоджуватись тим, де ти є і хто поруч.

Gravity Falls або атака гномів

Закінчила дивитись мультик і зв’язала власного гнома. Хто не бачив, я вам дуже-дуже заздрю. Перед вами ще стільки нерозкритих таємниць, жартів і чистого позитиву.

Обережно, увесь цей пост – величезний гном’ячий спойлер.

Мій гном на прогулянці.