Amanda Louise Spayd

22Q2Jh5hTaA

І її роботи ближче.

До речі, музика до мультика теж геніальна, Winter by Paul Halley, вже кілька років лежить у мене в папочці з улюбленими саундтреками.

Advertisements

Night In The Woods

banner

Думаю, багато хто про цю гру вже чув, а я взагалі до ігор 2д ставлюсь з особливою любов’ю. Може, це тому, що найбільший мій ігровий азарт припав саме на ті часи, коли більшість з них була в 2д, а може, в 2д просто картинка красивіша і сам процес нагадує інтерактивний мультик.

Отже, поставила я її на старий ноут і з задоволенням проходила, аж поки ноут повністю не загнувся. Мій новий нетбук її не потягне, а шкода, тому довелось додивитись геймлей тут, дуже вже хотілось дізнатись, чим все закінчилось. До речі, автор каналу дуже класно діалоги озвучує, кожному герою підбирає відповідний голос і ритм.

Спойлити не буду, скажу лише, що грати варто хоча б заради діалогів і героїв, а ще музики, звичайно.

Коли вже незручно питати

x_04ccbc99

У мене сьогодні на роботі схожа ситуація трапилась. Працюю з дівчиною майже два роки і була на 95% впевнена, що її звати Бекі. Імена завжди вилітають з моєї голови, і я нічого з цим не можу зробити. З часом за допомогою логічних висновків (хтось випадково їх називає в моїй присутності) я все-таки дізнаюся, хто є хто, і все обходиться.

Сьогодні мені сказали, що Бекі на весіллі. Я поцікавилась, чиє ж весілля, виявилось, її власне. Все було б добре, якби я не знала чоловіка Бекі, брата її чоловіка, а ще свекра і свекруху. Ну і у неї двоє дітей, ага, це маленьке місто.

Тепер питання, чи справді це Бекі, і якщо ні, хто ж тоді Бекі? Хоча цілком ймовірно, що вони просто не були офіційно розписані, а зараз вирішили, що час настав. Як би там не було, вже якось незручно питати, логіка і спостережливість мені в допомогу.

 

Якщо ви не встигли на поїзд, може, це був не ваш поїзд

Є час на трилери і драми, а є – на миле дівчаче кіно. На днях говорили, що б було, якби життя склалося по-іншому. Врешті-решт, зійшлися на тому, що є нескінченна кількість реальностей з однаково щасливою мною, де б я не опинилась.

Якість трейлера просто паскудна, але ви мене зрозуміли.

 

Чому важливо любити

And if you’re in love, then you are the lucky one

371290-the-neverending-story

Шкода, що нікому не спало на думку зробити нову екранізацію “Нескінченної історії” Міхаеля Енда, із сучасними спецефектами було б на що подивитись.

Дочитую книгу, і, поки не забула, у ній є момент, коли Атрей говорить зі старою як світ черепахою, щоб дізнатись, чому дитяча королева хворіє. Цей діалог дуже добре передає депресивну атмосферу “дорослості”, безвихідь і фаталізм, які так часто плутають з життєвою мудрістю.

– Послушай, малыш, – булькала Морла, – мы стары, слишком стары. Мы свое отжили. Слишком много видали. Кто столько знает, сколько мы, для того ничто уже неважно. Все вечно повторяется. День сменяет ночь, лето – зиму, мир пуст и бессмыслен. Все возвращается на круги своя. Все сущее должно погибнуть, что рождается, должно умереть. Все проходит: добро и зло, глупость и мудрость, красота и уродство. Все пусто… все тленно… все неважно…

Атрейо не знал, что можно на это возразить. Взгляд огромных темных пустых глаз Древней Морлы парализовал его мысли.

Помолчав, она снова заговорила:
– Ты еще очень молод, а мы стары. Если бы ты прожил столько, сколько мы, ты бы знал, что на свете нет ничего, кроме печали. Послушай, а почему бы нам и не умереть? Тебе, мне, Девочке Королеве, всем, всем?.. все ведь лишь видимость, игра в пустоте. Все безразлично. Оставь нас в покое, малыш, уходи!..

І справді, якщо все тлінне і без сенсу, що ж залишається? Думаю, любов. Любов до коханих і рідних, друзів і зовсім незнайомих людей, яких, можливо, більше ніколи не побачиш. Любов до того, що робиш, де живеш, любов до життя як подорожі, і, звичайно, любов до самого себе. Я не бажаю нікому фанатичного кохання, яке зносить голову і не залишає камінь на камені, лише спокійної посмішки і уміння насолоджуватись тим, де ти є і хто поруч.

Gravity Falls або атака гномів

Закінчила дивитись мультик і зв’язала власного гнома. Хто не бачив, я вам дуже-дуже заздрю. Перед вами ще стільки нерозкритих таємниць, жартів і чистого позитиву.

Обережно, увесь цей пост – величезний гном’ячий спойлер.

Мій гном на прогулянці.

Гліцинія

Два тижні тому я поїхала подивитись на один з історичних будинків під Лондоном. Він належить до національного трасту і дуже непогано зберігся, а сад взагалі заслуговує на особливу увагу. Я виклала кілька фото в інстаграм, але зараз хочу поговорити про дивні квіти, якими була вкрита стіна кафе. Я такого, здається, ніколи не бачила, і вигладало справді круто. Тиждень пізніше ці ж квіти зустрілись мені у Вест Моллінг на звичайнісінькому будинку.

West Ham

Швидше за все, ця рослина назавжди б залишилась для мене таємницею, якби не пост Ірини Жигмунд. З іншого боку, я б, мабуть, не звернула особливої уваги на її пост, якби квіти мене так не зацікавили.

За вікіпедією, гліцинія – це рід ліаноподібних дерев’янистих рослин у країнах Східної Азії та східній частині США. У статті Ірини є легенда про гліцинію, кому цікаво, стаття повністю за посиланням. Там ще багато гарних речей, творці яких надихались гліцинією.

Давным-давно – несколько тысячелетий назад – жила в Китае девушка по имени Гуй. Она была так красива, что даже Луна завидовала ей и, завидев Гуй издалека, с досады пряталась за облако. Но, несмотря на прекрасное лицо, стройную фигуру и легкую походку, самым большим достоянием Гуй были ее волосы – на солнце они сверкали синими и фиолетовыми оттенками, а вечером, в белом свете луны, излучали голубовато-сиреневое сияние.

Все любили Гуй, но однажды случилось несчастье – на нее напал злобный дракон. Он схватил девушку, улетел с ней далеко в горы и там растерзал. Не смогло небо стерпеть такого злодейства. Не успел дракон отойти от тела своей жертвы, как почувствовал, что его тело начало деревенеть до тех пор, пока не стало перекрученной лианой с потрескавшейся корой. А вместо изрыгаемого из его пасти огненного пламени появились гроздья прекрасных цветов, которые по цвету напоминали косы погибшей Гуй.

С тех пор каждую весну лиана, которую люди за прекрасный аромат назвали глицинией (в переводе с греческого ее название – glycos – означает «сладкая»), распускается на радость всем – говорят, так злой дракон искупает свою вину за погубленную жизнь несчастной красавицы Гуй. 

Про волосся

Коли коротко підстригаєш волосся і вперше миєш голову, відчуття, що частини тебе бракує. Руки б за щось хапались, але там порожньо. А ще по всій хаті досі зустрічаються мої кілометрові волосини, ніби сліди людини, яка тут більше не живе.

tumblr_ooxdxcYcPo1qz6f9yo4_500

via by Andy Rementer