Зона комфорту

tumblr_o9hzxoZ6kW1qz6f9yo2_500

Картинка звідси.

Щойно помітила, як якийсь дідусь піднімає пляшку з вулиці біля моєї роботи і обережно несе її до смітника. Я теж інколи так роблю, але це моя робота, а щоб ось просто з будь-якої вулиці, до цього треба дорости. Пам”ятаю шок, коли я після довгого часу повернулась додому і побачила наші ліфти і під”їзди, в той час як у квартирах у людей дорогущі килими і двері мало не золотом оббиті. Про це Лебедев дуже правильно писав у своєму ководстві.

У человека, который живет в Европе, зона комфорта распространяется дальше, чем его квартира: она захватывает его лестничную площадку, его дворик, его улицу, его квартал. Его центр города…

В России традиционно зона комфорта заканчивается у человека его входной дверью. Обивка, которую он сделал себе на дверь, еще будет входить в зону комфорта, а вот сантиметр от порога уже нет. Человеку все равно, что там: страшная масляная краска, велосипед или какой-то пятидесятого года сундук, выставленный соседями.

 

Advertisements

2 thoughts on “Зона комфорту

  1. О так… Це таки біда, що в нас все «чиєсь», а тому «нічиє»… Бо там, де все своє, до речей ставляться інакше…

    Like

  2. Дійсно, порядок треба в головах наводити, а потім вже довкола. А якщо вже не допоможе, є й інші способи: позавчора знайомий 80 фунтів штрафу отримав за те, що цигарку кинув на землю. Мене вбиває мислення наших людей, які хочуть мати непідкупну поліцію, яка для них особисто може зробити виняток.

    Like

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s